Наприкінці минулого року в Україні активізувалася дискусія: що краще для майбутнього держави – вступ до Митного союзу чи інтеграція з ЄС
48% – стільки українців, згідно з результатами нещодавнього опитування Центру Разумкова та Фонду Демократичні ініціативи, підтримують вступ України до Європейського Союзу. В той самий час більш як третина мешканців країни над Дніпром воліли б бачити свою державу членом Митного cоюзу.
У грудні 2012-го європейські політики заговорили про реальність підписання Угоди про асоціацію з Україною вже у 2013-му році, а також пообіцяли пришвидшити розгляд питання скасування візового режиму. Росія традиційно пообіцяла зменшити ціну на енергоресурси та всіляко допомагати «братньому народові». А де б так насправді Україна почувалася ліпше з економічної точки зору – в об’єднаній Європі чи у партнерстві з Білоруссю, Казахстаном та Росією?
Україна імпортує з Росії та Казахстану переважно сировину: нафту, газ, метали. Адже Росія це дуже відстала країна, вона нездатна перейти до вищих технологічних укладів, до інноваційно-інвестиційної моделі економіки. Мета Росії – це поглинання України, аби відновити себе як імперію неоколоніального зразка, яка будується на фінансово-економічних системах. Отже, для України входження у Митний союз стане кроком назад.
Щоб отримати від Москви дешевший газ, Київ подібно до Мінська буде змушений за безцінь продати свою газотранспортну систему. Адже Росії, яка постачає енергоресурси до Європи, дуже залежить на газосховищах, що знаходяться у Західній Україні. Твердження євроскептиків, що Євросоюз зацікавлений в Україні лише як в ринкові збуту товарів абсурдне.
Внутрішній ринок ЄС це понад 500 мільйонів населення, це спільне ВВП більше як 13 трильйонів доларів, тобто понад 30 тисяч доларів на душу населення. Це ринок, який здатний до саморозвитку. Тому й не потребує проводити експансію на інші ринки.Вигоди, які принесе інтеграція з Європою Україні, є очевидними:
це вільна приватна власність, середній клас, це розвиток муніципальних систем управління, місцеве самоврядування, це самозайнятість та розвиток людського капіталу. Це і є майбутнє.
Вбачаючи майбутнє України в ЄС не впевнений, що у процесі євроінтеграції щось зрушиться з місця, допоки в Києві залишатиметься та сама влада.
Комментариев нет:
Отправить комментарий